Стан жертви. Як позбутися чи допомогти коханій людині?
Ми нерідко зустрічаємо людей, які скаржаться на чоловіка, дітей, роботу, життя. Але для того, щоб змінити ситуацію, вони не роблять нічого. Їм набагато комфортніше звинувачувати оточуючих у всіх бідах, ніж змінюватись самому. Це називають поведінкою жертви, давайте поговоримо про це.
Що таке жертва?
Стан жертви дає людині почуття безпросвітної безнадії, і це може затягтися на тривалий час. Завдяки цьому стану людина виправдовуватиме свою бездіяльність, відмову від відповідальності, перекладаючи провину на інших.
Цей стан жертви можна сплутати з негативними емоціями, але тоді думки людини мають оптимістичні висновки.
Що таке мислення жертви
Людина може застрягти у мисленні жертви. І зовсім не обов’язково, що вона буде малоосвіченою, не будуватиме свою кар’єру і буде самотньою. Такі люди можуть мати і сім’ю, і друзів, і кар’єру, але відразу все може змінитися. І тоді знадобиться допомога психотерапевта, щоби вирішити проблему.
І тут фахівець може зіткнутися з небажанням людини, яка перебуває в стані жертви, щось змінювати. Пацієнт може не розуміти, не визнавати, що не бачить ситуацію об’єктивно. Його мислення спотворене, що перешкоджатиме повноцінно працювати і жити.
Мислення жертви може негативно впливати на життя людини. У поєднанні зі стресом, невирішеними проблемами це може загнати людину в кут, з якої їй важко вибратися самій. Людина може розуміти, що ситуація склалася важка, але не сприймати, що має мислення жертви.
Адже перебувати у стані жертви вигідно, зручно. Це позбавляє людину від відповідальності, необхідності щось змінювати, позбавлятися слабкостей і працювати над змінами.
Пацієнт може вважати, що у нього немає невирішених проблем, не приймати їх. Йому може здаватися, що це під контролем, він може управляти своїми емоціями, здатний долати труднощі. Але реальність така, що в стані жертви людина може втратити здатність до самоаналізу.
Гра «рятівник-жертва-переслідувач»
Найпоширеніший варіант психологічної гри в жертву. Його ще називають трикутником Карпмана. Тут люди обирають собі одну роль, яку можуть змінювати на іншу. Простіше кажучи, з жертви можна перейти до рятівника чи переслідувача.
Принцип роботи цього трикутника Карпмана є простим. Наприклад, чоловік алкоголік виступає у ролі переслідувача у ній, постійно знущається дружиною – жертвою. І родич може виступити у ролі рятівника. Але через час дружина може стати на місце переслідувача, лаючи чоловіка за пияцтво, а чоловік – жертвою. Або стати рятівником, почавши лікувати чоловіка від алкоголізму, а родич, якому це все набридне, стане переслідувачем, ганяючи пару. І такі переходи з ролі у роль можуть тривати роками.
Це не дарма назвали в психології грою, все тому, що учасники трикутника відіграють свої ролі знову і знову, отримуючи зиск від цього. Сюжет може не змінюватися взагалі, але відповідальність за дії чи вирішення проблеми ніхто не бере на себе.
Вигода позиції жертви
Жертвою бути вигідно і важливо побачити це, щоб позбутися цього шкідливого стану. Адже, ставши жертвою, людина набуває якоїсь значущості, унікальності самого себе, привертає увагу до себе, отримує підтримку. І тоді вже не потрібно ухвалювати рішення, бути за щось відповідальним.
Звідки береться стан жертви
Психологічна гра «жертва-переслідувач-рятувальник» дуже поширена, і ми можемо з нею стукнутися ще в дитячому віці. Батьки можуть грати в неї, і сама дитина може стати частиною цього трикутника. І ставши дорослим продовжуватиме грати в ці ролі, адже вийти з них дуже складно. Адже в житті та інші люди можуть включатись у гру, підтримуючи її.
Ознаки мислення жертви
При проведенні терапевтичних сесій деякі пацієнти можуть не здатні попрощатися з роллю жертви. Адже їм у ній зручно, набагато простіше бути безпорадним і не прагнути змін. І при необхідності в русі, в зростанні, людина знаходитиме перешкоди, висуваючи переконання, що підтверджуватиме його мислення жертви.
Постійні скарги
Людина може постійно скаржитися на своє життя, невдалу долю, нещасне кохання та ін. Вони не бачать доброго довкола, насолоджуючись своїми стражданнями. Потрібно навчитися бачити позитивне в житті, щоб позбавлятися від зневіри.
Замикання у собі
Пацієнт може казати, що його ніхто не розуміє, не співчуває. І замикається у собі, не приймаючи допомогу оточуючих.
Приреченість
Людина може бути у стані приреченості, жити без надії на краще. Якщо він зможе змінити своє мислення, побачити у житті хороше, то змогла б долати труднощі.
Прояв малодушності
Людина під час терапевтичних сесій може припинити боротись, працювати над своїм зціленням. Це говорить про загострення депресивного стану, що може призвести до суїцидальних думок.
Ореол мученика
Людям із мисленням мученика подобається почуватися мучениками, нести хрест долі. Так вони почуваються нарівні зі святими, котрі гинули в ім’я порятунку людства.
Перекладання відповідальності на інших
Людині в стані жертви зручно перекладати відповідальність на інших, виявляти безпорадність та пасивність у вирішенні проблем. Так вона почуватиметься страждальцем, якого усі жаліють.
Звинувачувати все та всіх
Не бажання ділити відповідальність із рідними чи колегами, призводить до того, що люди з мисленням жертви воліють звалювати її на інших, звинувачуючи у всіх гріхах.
Занудна поведінка у спілкуванні
Такі люди-жертви не хочуть чути інших, не приймають допомоги, вони впевнені в тому, що контролюють ситуацію та мають необхідну їм інформацію. Вони можуть годинами скаржитися, розповідати щодо своїх почуттів, звинувачуючи всіх у своїх бідах.
Людям у стані жертви властиво все узагальнювати, не приймати винятки. Таким чином, вони самі себе заганяють у кут, не вирішуючи свої проблеми. Так їм зручніше вважати, що вони є жертвами обставин.
Здатність до перебільшення
Зайва самовпевненість, перебільшення своїх проблем, наявність хибних переконань не дає людям з мисленням жертви побачити, що відбувається у їхньому житті. Вони не спроможні подивитися об’єктивно на своє життя.
Порівняння з іншими
Людина може порівнювати своє життя, наявний досвід з іншими, і оцінка інформації зазвичай не точна. Такі порівняння свідчать про невпевненість у собі, потреби у самоствердженні.
В результаті людина може обрати залишитися з мисленням жертви і відмовитися від опору. Важливо усвідомити свою проблему, прийняти свою відповідальність за себе, бути готовими до дій та бажати змінитись. Це дозволить позбутися мислення жертви.
Як позбутися стану жертви?
Перше, що потрібно робити, перестати звинувачувати себе і прагнути якнайшвидше позбутися цього стану. Застосовувати жорсткі заходи немає сенсу. Активні дії, запеклий осуд і заперечення призведе до ще більшого посилення проблеми.
Тому спочатку рекомендують позбутися наявного негативу щодо свого стану жертви та зайнятися перебудовою свого мислення. Для цього можна застосовувати практики, медитації, роботи з підвищення усвідомленості.
