fbpx

Сепарація від батьків: що це таке, основні техніки та етапи

психология сепарации

Сепарація від батьків спричиняє серйозні зміни у житті. Дитина, що подорослішала, отримує можливість стати самостійною, самому справлятися зі своїм життям. Потрібно розуміти, що сепарування найчастіше не швидкий процес.

Кожен проходить його у певному темпі. І перед тим як дитина, що подорослішала, прийде до рішення розділитися з батьками передуватиме період роздумів.

Маленька дитина потребує опіки батьків, вона пов’язана з ними емоційно, фізично.

У дорослому віці вона здатна впоратися з життям без допомоги мами та тата. Але деякі дорослі люди не можуть поділитися з батьками і в 40 років. Звернення за допомогою до фахівця полегшують процес та прийняття сепарації. Поговоримо про те, що таке сепарування від батьків і чим небезпечна незавершена сепарація.

Що означає сепарація від батьків

Сепарація від батьків є процесом відділення дітей від батька і матері. Навіщо вона потрібна, адже дорослішання само собою передбачає дорослішання дитини та вступ її до самостійного життя. Але, як виявляється, це досить складний, важкий процес, який не дає гарантії, що дитина подорослішає психологічно, а не лише фізично.

Сепарування сина від батьків чи дочки від мами здійснюється шляхом неповного розриву зв’язків, а швидше за все зміни ієрархічного становища у ній. Відділення у хлопчиків та дівчаток проходить по-різному. Процес може затягуватись або не здійснюватися ніколи.

Дитина проходить стадії сепарування починаючи з дитинства, завершуючи вже до двадцяти років. Але в деяких людей процес може завершитися після 30 років. Все залежить від того, як швидко відбувається дорослішання, стає відповідальним, самостійним. І не лише фізично та фінансово, а й емоційно.

Види сепарування можуть виражатися ще й у функціональній сепарації, якщо дитина здатна подбати про свої потреби. А також, конфліктною, коли діти можуть захищати свої права та думки перед мамою та татом, не відчуваючи себе винними. Або ще один вид сепарації, як цілісна, де діти набувають розуміння навколишнього світу. Якщо цього не відбувається, якщо сильний емоційний зв’язок сина чи дочки, або вони не вміють постояти за себе і свою думку, то це загрожує невдачами в особистих стосунках, з пошуком партнера та ін.


Как сепарироваться от родителей, шаги взросления.Как сепарироваться от родителей, шаги взросления.

Сепарації від батьків

Сепаруватиметься від батьків кожен по-своєму. Хтось може подорослішати вже до 16 років, а комусь знадобиться кілька десятків років, щоб розлучитися з матір’ю. Але сам процес сепарації має завершитись до 21 років. На той час у молоді завершується психологічна сепарація у класичному вигляді.

Якою є головна ознака того, що пройшла сепарація від мами, тата. Процес відбувається фізично-емоційно. І серед ознак його можна назвати зміну місця проживання, наявність партнера, набуту фінансову незалежність, здобуття професії.

Дорослою дитина стає і тоді, коли вона не відчуває потреби батьківської опіки, піклується про себе, відповідає за свої вчинки. Вона вміє робити вибір, приймати рішення самостійно, і відчувати провину за те, що відокремилася від мами та тата. Простими словами, дорослий – це коли ви живете не нав’язаним батьками життям, а самостійно йдете своїм шляхом.

Сепарація від матері

Сепарація від мами – процес досить складний, коли дитина не прагне дорослішання та самостійності. Причин може бути багато. Наприклад, дитина отримала травму у дитинстві. Адже малюки відчувають сильний зв’язок із мамою, вони залежні від неї. Вона стає їм вчителем і провідником життя. Але вже з початку другого року життя дитина навчається спілкуванню з іншими людьми, висловлюватиме свою думку, захищати її. Але цьому може перешкоджати сама мати, щоб її дитина не постраждала. І така гіперопіка лише шкодить дитині.

Материнські старання бути у всьому кращою, не дають бачити в дитині особистість і не дозволяють їй вчитися бути самостійними. І це може тривати довго. У деяких випадках це триває до 30-40 і навіть 50 років. Дитина звикає до такої опіки і вже не бажає щось змінювати. Їй буде багато сил не тільки сама сепарація, а навіть рішення про неї

Почему опасно жить с родителями?! Сепарация от матери во взрослом возрастеПочему опасно жить с родителями?! Сепарация от матери во взрослом возрасте

Але мама може бути занадто критикуючою, вимогливою. І дитині провести сепарацію у такому разі буде важко. Адже вона почуватиметься якоюсь неправильною, і їй доведеться витрачати життя на пошуки себе справжнього. А бажання сепарування від матері може бути дуже болючим. Найчастіше діти таких мам схильні до соціофобії, не соціалізовані.

В обох випадках для того, щоб відділення від мами пройшло більш екологічно, потрібна допомога психолога. Він може запропонувати використовувати різні техніки, духовні практики, розстановки по Хеллінгеру для вирішення проблеми. Популярністю користується практика «Сепарація від матері», що зцілює від хворих зв’язків і залежностей. Але як би там не було, якщо людина у дорослому віці не сепарована від матері, їй потрібно запускати процес дорослішання, ставати самостійною, щоб починати жити повноцінним життям.

Етапи сепарації від батьків

Процес сепарації від мами та тата бере початок у ранньому дитинстві. Етапи сепарування починаються з дитинства та завершуються вже у юнацькому віці. Немовля потребує опіки батьків, інакше йому не вижити. Але навчившись ходити у малюка починається і сепарація. І татові з мамою необхідно надавати більше можливостей для прояву себе дитині. Вона має навчитися розуміти світ, і тоді сепарація проходитиме легко.

Новий етап сепарації починається після трирічного віку, з початком розуміння себе як особистості. Дитина усвідомлює, що має бажання, і вони можуть не співпадати з бажаннями її рідних. І татові з мамою необхідно давати більше свободи та самостійності своєму чаду.

Новий етап сепарації починається у чотирирічному віці та триває до восьмирічного. Це час соціалізації для дитини, коли їй потрібно навчитися догляду за собою, допомоги своїм близьким, заводити друзів.

На новому етапі, який завершиться вже у віці дванадцяти років, дитині доводиться дорослішати як особистість, навчатися відповідальності за вчинки. І батькам рекомендують зменшити видимий жорсткий контроль, тиск на дитину, щоб вона змогла усвідомити себе особистістю, зі своїми інтересами, бажаннями та колом спілкуванням.

На підлітковому етапі, який завершується у вісімнадцятирічному віці, діти вже не вважають авторитетними своїх батьків, віддаючи перевагу оточенню друзів. Все частіше проявляється бунтарська позиція, з’являються заявки бути незалежним, і бажання захистити особисті межі. І рідним потрібно ухвалити ситуацію, дозволяючи синові чи дочці вчитися бути відповідальним за свої рішення.

Завершальний етап може тривати ще 3-5 років. Але сепарація буде завершена, якщо всі етапи будуть пройдені. Дитину тоді можна вважати дорослою.

Що впливає на сепарацію від батьків

Як пройти сепарацію від батьків, щоб процес пройшов правильно, адже потрібна здорова сепарація. Для початку важливо врахувати багато різних факторів, які можуть впливати на процес. Та ж фінансова залежність не дає дитині виїхати з житла мами та тата, щоби почати жити самостійно. І тоді сепарування затримуватиметься.

Тому першим кроком до відділення з батьками має бути саме фінансова незалежність від них. Сьогодні молоді люди можуть проживати окремо, ставши студентами, і тоді ж вони знаходять роботу, щоб мати якусь самостійність у питанні грошей. І саме можливість фінансової самостійності дозволяє синові чи дочці розпочати потім емоційну сепарацію від батьків.

сепарация от родителей -мамы и папы -читать блог

Потрібно розуміти, що за наявності грошей на життя, соціалізації, але маючи сильну емоційну прихильність з батьками, неможливо сепаруватися. Таке трапляється, якщо в дитинстві дитина страждала від тиску тата та мами, від постійного порушення особистих кордонів. І в дорослому віці доведеться вчитися окреслювати особисті межі та позбавлятися впливу батьків.

Але дитина може занадто обожнювати тата і маму, для них вони будуть ідеалами. Вона може забувати про їхні недоліки, ідеалізуючи. Але тоді необхідно визнати це помилкове твердження, і що батьки такі самі люди, як і всі, і вони мають право на помилки

Чим загрожує незавершена сепарація

Якщо сепарацію від тата і мами не завершено, то людина може зіткнутися зі складнощами в житті.

Найчастіше незавершена сепарація приводить:

  • нестійкій самооцінці, залежності від чужої думки та відсутності власної.
  • невмінню приймати рішення та бути самостійним. Це виникає на тлі зайвої опіки батьків, тиску чи критики, що тягне за собою вивчену безпорадність, пасивність, зневіру у свої сили.
  • відсутності розуміння особистих кордонів, що тягне за собою проблеми у партнерських стосунках.
  • нерозумінню як ставити цілі, досягати їх, реалізовуватись у житті та будувати кар’єру. Людина може не мати внутрішньої мотивації.
  • хворим партнерським стосункам, невмінні створювати сім’ю, повторення батьківського сценарію.

За якими ознаками можна розпізнати незавершену сепарацію

Сепарування може не завершуватися протягом тривалого часу. І серед ознак цього процесу можна назвати:

  • залежність у грошах від батьків, спільне проживання із ними. За рахунок цього вони можуть і далі продовжувати впливати на життя свого чада.
  • не вміння жити своїм життям дорослої людини, а постійно переживати дитячі образи, не відпускаючи їх. У цьому випадку сепарація не йтиме своєю чергою.
  • почуття провини перед батьками, страх, що вони будуть незадоволені, бажання пожертвувати собою, щоб вони стали щасливими. Тут важливо емоційно сепаруватися від тата та мами, щоб подорослішати.
  • постійний контроль батьків, ігнорування ними особистих меж своєї дитини. Потрібно показати їм, що дитина виросла і стала самостійною.

Практичні техніки, щоб відокремитися від батьків

Незавершеність процесу сепарування призводить до дискомфортних відчуттів. І позбутися його можна за допомогою фахівця. Досвідчений майстер м’яко і уважно проведе людину цим складним шляхом, допомагаючи пройти його швидше і простіше. Найчастіше це курс, у якого виконуються різні практики, медитації, які забезпечують безболісне сепарування від батьків.

  • позбутися дитячих травм, страхів, опрацювати свої старі образи та подорослішати.
  • окреслити свій особистий простір і навчитися захищати його, позбутися маніпулюючого впливу.
  • прийняти себе та батьків, зрозуміти, що всі мають право на помилку, пробачити себе та рідних.
  • почати жити окремо від мами та тата, стати фінансово самостійним.
  • зцілитися від почуття провини.

За підтримки майстра можна здійснити сепарацію менш важкою та проблематично, і почати жити по-новому.

Поделиться
ПРИНЯТЬ УЧАСТИЕ