Контрзалежність – що це? Чому людина уникає близьких стосунків

Контрзалежна людина не любить близькі стосунки, відсторонена, вона не поділиться емоціями, переживаннями з оточуючими. Їй страшно і боляче відкриватись перед іншими. Що ж таке контрзалежність і як поводитися з такими людьми.

Що таке контрзалежність

Контрзалежність або адикція уникнення, проявляється у відмові від інших людей та прихильності до них. І це її відрізняє від співзалежності, де є прихильність до певних людей.

Контрзалежність може поширюватися на рідних, партнера, колег, які просто оточують людей. Такі люди не сприймають близькості емоційної, не прагнуть контактувати з іншими, віддаючи перевагу ізоляції, закритому способу життя.

Цікаво, що у психології контрзалежні особистості зазвичай виражені яскраво, вони активні, соціально успішні, мають деяке почуття переваги над іншими, високу самооцінку. Вони дозволяють собі критичні висловлювання щодо інших, при цьому уявляючи перебільшено власні переваги.

Контрзалежна людина показує світові, що їй не потрібне кохання, підтримка інших людей, і нерідко успішно це доводить. Але в реальному житті уникаюча поведінка – це просто захист від можливого болю, страх травмуватися від близькості з оточуючими.

Контрзависимость: почему человек избегает близких отношений и что с этим делать

Контрзалежні люди бояться наслідків стосунків із іншими. Вони панічно відгороджуються від людей, показують свою самостійність, не просять допомоги. Їм складно довіритися, розслабитись у присутності інших, як і делегувати повноваження. Але всередині їм потрібна підтримка, близькість у стосунках.

Контрзалежна особистість проявляється також гіпертрофованою вимогливістю до себе. І вона може губити себе роботою, прагненням ідеалу. Але в результаті набуває пригніченості, самотності. При цьому таких людей накриває почуття провини за потребу любові, близькості.

Причини контрзалежності

Контрзалежність бере свій початок у дитячому віці. У період від півроку до трьох років у малюка починається розуміння стосунків з татом і мамою, тоді ж він отримує базові знання про світ, людей, себе. Якщо батьки недолюблюють дитину, усуваються від неї, холодні, то в дитини формується також відстороненість, самостійність, що отримало визначення травм розвитку.

Травма розвитку виражена у двох типах – прихильності, сепарації. До дев’яти – одинадцяти місяців формується зв’язок із мамою. Потім дитина починає процес сепарації. І ось якщо мама в цей час або піде з сім’ї, або душитиме гіперопікою, то це стане причиною розвитку контрзалежності. Дитина почне боятися близьких стосунків, що перейде в неї і у доросле життя.

Якщо ж дитина в сім’ї зазнавала фізичного, емоційного насильства, нею нехтували, не помічали. Або тато і мама надто були зайняті роботою, не могли приділяти їй уваги. Тоді дитині треба було показати себе найкращим чином, порадувати успіхами, щоб здобути увагу батьків.

Для контрзалежної людини є слабкістю прохання про допомогу. Адже в нього заклалося розуміння, що її задоволення потреб може натрапити на відмову чи глузування. І тоді вона починає боятися зближуватися з будь-ким, говорити про свої потреби. Адже перед нею стоїть страх відмови. Причому всередині контрзалежні люди відчувають потребу у єднанні з іншими. Але зовні вони показуватимуть свою байдужість.

Чим контрзалежність відрізняється від співзалежності

Контр і співзалежність є двома крайнощами, які стосуються травм розвитку. Стан співзалежності може характеризуватися глибокою прихильністю – емоційною, фізичною, соціальною до стосунків чи людиною. Таких людей називають прилипалами, вони можуть жертвувати своїми інтересами заради партнера.

Відмінності між контр і співзалежністю:

Співзалежні люди показують уразливість, слабкість перед партнером, повністю занурені у стосунки, бажання іншого. Вони залежні від настрою партнера, повністю потрапляють під його вплив, мають низьку самооцінку, затиснуті.

Контрзалежні люди можуть ігнорувати партнера, неприступні, можуть показувати свою силу, їм байдужі бажання, переживання партнера. Занадто сильно вони можуть показувати захопленість своєю роботою, кар’єрою, прагненням успіху. Контрзалежні особи не люблять близькості, показуючи свою незалежність. У них зазвичай завищена самооцінка, вони люблять показувати свої успіхи, не замислюючись жертвують іншими, люблять контролювати інших.

5 ГЛАВНЫХ признаков созависимых отношений. Как избавиться от созависимости. Симптомы Созависимости.

Чим контрзалежна людина відрізняється від самодостатньої

Впевненість у собі становить здорову анатомію людини, що виражається у:

визнання власної взаємозалежності з іншими.
розуміння можливості керування своїм життям за своїм бажанням. А також усвідомлення себе суб’єктом життя.
відсутність впливу, контролю із боку інших.
прагнення автономії, самостійності, бажання визнання власного потенціалу особистості.

У самодостатніх здорових людей зазвичай бувають довгострокові стосунки. Вони не бояться показати свою вразливість, зближуватись з іншими людьми.

І контрзалежність випадково проявляється в деяких випадках здоровою автономією. Адже вона також передбачає відокремлення від інших. Але контрзалежність має багато недовіри, страху, болю, і немає потягу до самопізнання, самовдосконалення, щоб через них будувати стосунки з оточуючими.

Ознаки контрзалежності

Контрзалежність набуває розвитку ще в дитячому віці як частина характеру. Тоді ж дитина соціалізується, зокрема й гендерно. Тому подорослішавши, вона може мати дещо стереотипне уявлення про незалежность жінок, чоловіків. Можливо, доведеться зіткнутися із відчуженістю, холодністю, самотністю, незалежністю. Така людина може ставитись до оточуючих зневажливо, виявляти жорстокість, мати невисокий рівень емпатії.

Які ж ознаки контрзалежності:

страх, що близькість з кимось загрожує втратою себе, і можливе нав’язування чужих думок, почуттів..
не бажання отримувати допомогу, щоб не втратити незалежності
потреба у близькості є проявом слабкості, вразливості. І навіть думки про таке можуть лякати.
страх зближення, щоб не видати свої потаємні думки і таємниці
непробивна незалежність є захисною реакцією від ран та болю.
витрачається багато часу на досягнення, роботу, кар’єру, уявлення про себе світу. І це все для того, щоби емоції не відчувалися.
постійний страх зробити промах, помилитися, і отримати осуд через це.
втрата самовладання, брак терпіння, гнів, ридання, якщо щось йде не по-плану.

Як проявляється контрзалежність

Які мотиви тих, хто наважується вступати у стосунки з контрзалежною людиною. І з чим він може зіткнутися. Найчастіше це буде неприступність, холодність, і ця незалежність буде приваблювати людей. І тоді така пара, де є контрзалежний і співзалежний, виглядатимуть як гра в доганялки. І це робитиме боляче обом.

Трапляється, що у такій парі відбувається зміна ролей. Співзалежний отримує можливість знайти себе завдяки партнеру, а контрзалежний знаходить патологічне прагнення близькості за рахунок втрати себе. І в нього незалежність перетворюється на залежність від партнера. І це може виявлятися в сценах ревнощів, контролю, щоб не бути зрадженим. Критика означає бути відкинутим, що тягне за собою негативну реакцію.

Як поводитися у стосунках з контрзалежною людиною

Партнер, який потрапив у такі встосунки, повинен усвідомлювати, що потрібно ставитися з розумінням, надавати підтримку, піклуватися, виявляти терпіння, не критикувати свою другу половину. Йому також потрібно розуміти, що швидко його партнер не зможе змінитись, або взагалі не зміниться.

Контрзалежність виникає як наслідок травми розвитку, яка може виникати в результаті процесу сепарації. І якщо не вдається створити комфортні стосунки для своєї другої половинки, то цілком можливо, що він у майбутньому може сепаруватись і від нього. І тоді важко припустити, як розвиватимуться стосунки.

І тут рекомендацією буде таке: вирішіть заздалегідь, чи потрібні вам ці стосунки, чи ви хочете змін або вас все влаштовує і що ви чекаєте від цих змін.

Як позбутися контрзалежності

Процес позбавлення контрзалежності ґрунтується на побудові довірчих стосунків між клієнтом і терапевтом. Останній допомагатиме клієнтові отримати зворотний зв’язок у його проблемі. Він допоможе сформувати довіру, розкритися, подолати опір.

Клієнт може зробити спробу взяти контроль над терапевтом, щоб не втратити своєї незалежності:

Пошукайте логічні причини недовіри іншим людям, нехай їх буде п’ять. Але найчастіше важко знайти навіть три. Якщо це все ж таки вдалося, значить час звернутися за допомогою до фахівця.
Спілкуйтесь більше з людьми. Абсолютно не обов’язково відкриватися всім підряд, можна отримати зайві рани. Просто почніть із посмішки знайомим. І не треба боятися розкритися, спілкування – чудовий спосіб вийти із замкнутого кола контрзалежності, та почати працювати над новими стосунками.