Що впливає формування характеру дитини
Тим, як формується характер дитини цікавилися багато вчених у сфері психології, педагогіки. Тут треба згадати про Зигмунда Фрейда, Карла Юнга та інших. Багато теорій щодо цього питання до того, що на характер дітей можуть впливати такі компоненти, як середовище, де вони виросли, темперамент, спадковість.
Чи можна успадкувати характер
Сучасна генетика стверджує, що певні риси характеру пов’язані з геномом. Наприклад, у спадок може передаватися схильність до тих чи інших видів діяльності.
Але що більше впливає – виховання чи генетика те що, як формується характер дитини. Слід зазначити, що ці два чинника в аспектах особистості представлені по-різному. Наприклад, при вивченні сукупності варіантів гена альтруїзму OXTR вчені визначили, що ті, хто мав два варіанти могли скаржитися на свої проблеми. Якщо ж був у наявності третій варіант, то такі люди більш потайливі, хоч і могли поділитися проблемами, якщо обстановка підходяща. Таким чином було зроблено висновок, що за схильність людини до скарг відповідає ген OXTR, але соціальне середовище впливатиме на виявлення цієї схильності.
З іншого боку, коли формуються риси характеру у вихованні може міститися генетика, які можна змінювати, посилювати. Відповідно, говорити про погану спадковість та її негативний вплив не доцільно. Адже за правильної корекції у вихованні можна вплинути на деякі риси характеру.
Ігри, в які ми граємо
Для дітей життя наче гра, тому й процес пізнання світу реалізуються у вигляді ігрової діяльності. Не дивно, що багато педагогічних методик мають елементи гри, інтегровані в різні види занять. Це може стосуватися творчості, розвитку, навчання.
Гра дуже впливає як розвиток навичок, а й багато чому визначає, якими будуть основи сприйняття світу.
Тому варто подивитися, як дитина:
- веде під час ігор?
- яку роль грає у грі – організатора чи простого учасника?
- наскільки успішна у грі?
- чи дотримується правил?
- довго привертає гра увагу?
- сприймає невдачі у процесі ігор?
- реагує на чужі невдачі?
Те, які ігри вибирає дитина, яка її поведінка під час них, покаже, як відбувається формування характеру дитини.
Чи можна змінити характер дитини вихованням
Розвивати особистість, створити сприятливі умови для соціалізації і впровадження моральних установок – ось основне у вихованні дитини.
Але змінювати характер дитини не має бути метою виховання. Більше того, особливості особистості повинні бути захищені максимально, щоб не вплинути на розвиток дитини, не дати з’явитися комплексам.
Батьки помічають, як формуються нові риси характеру їхнього чада. Вони можуть бути позитивними, негативними. Позитивні допомагають реалізовувати можливості, негативні – змушують батьків вирішувати нові завдання у питанні виховання.
Як впливати на небажані риси характеру у дитини:
- займатися корекцією.
- працювати над їх пом’якшенням.
- спробувати перевести у позитивне русло.
- зайнятися компенсацією тощо.
Якщо, наприклад, не можна придушувати вразливість, то краще компенсувати дружністю. Щедрість пом’якшує необов’язковість, перемиканням уваги – запальність.
Морально-етичні норми
Як і моделі поведінки, і базові цінності переймаються дитиною в дорослих. І цей процес йде незалежно від того, чи акцентують батьки на моральних питаннях чи духовних.
Етичні, моральні норми у дитини виховуються у фоновому режимі. Скільки б батьки не говорили про справедливість, але один несправедливий вчинок нівелює все сказане раніше. Або байдужість батьків до чужого болю, страждань у їхній поведінці по життю будуть більш переконливими для дитини, ніж їхні полум’яні промови про милосердя. Обманюючи себе, дорослі не можуть розраховувати на чесність від дитини.
У становленні характеру дитини величезну роль відіграє духовно-моральний аспект, адже це основа формування основних якостей особистості.
Зв’язок характеру та темпераменту
Поняття «характер» та «темперамент» для багатьох не мають особливих відмінностей. І якщо говорити про темперамент як складову характеру, то як про індивідуальний комплекс психодинамічних особливостей.
Характер і темперамент мають зв’язок з емоційною сферою та особливостями фізіології дитини. І при візуалізації їхньої взаємодії схема набуває такого вигляду:
Особливості нервової системи → Темперамент → Характер.
Інакше кажучи, фізіологія дає початковий вплив на характер, і робить це у вигляді комплексу психічних властивостей.
І коли мова йде про час повного формування характеру дитини, то спочатку дивляться на сформованість його темпераменту.
Особливість взаємодії характеру та темпераменту
Темперамент зумовлює низку рис характеру. Йдеться про врівноваженість, рухливість, цікавість. При цьому важливо усвідомлювати, як працює логіка взаємодії: на розвиток деяких характеристик характеру впливають певні особливості темпераменту. Тому у дітей при однаковому темпераменті характери також можуть бути схожими.
У холерика можуть виявлятися риси енергійного творця чи неврастенічного руйнівника.
У сангвініка можуть виявлятися риси допитливого оптиміста або лінивого «нехочухи».
У флегматика – допитливого дослідника або повільного мовчуна.
У меланхоліка – тонкого романтика, чи впертого песиміста.
Як тільки характер буде сформовано, він уже не виступатиме як форма прояву особистості. Це більше мірило швидкості протікання психічних процесів. Відповідно, коли йдеться про дорослих людей, то складно давати оцінку характеру з боку особливостей темпераменту. Адже характер може набути різних надбудов – або конфліктуючих з темпераментом, або пригнічує його.
Спорт та характер
Про позитивний вплив спорту на формування характеру дитини йшлося багаторазово. Особливо щодо таких важливих рис, як завзятість, досягаторство, витривалість.
Тому батьки повинні уважно поставитися до вибору виду спорту. Тут потрібно орієнтуватися на характер чада та поставлені цілі. Наприклад, якщо дитина активний індивідуаліст, то доцільніше буде відвести її на секцію групових видів спорту – футбол чи баскетбол. Завдяки цим видам спорту дитина навчиться працювати у команді та управлінні своїми емоціями.
Це відео допоможе у виборі виду спорту для дитини та для дорослого відповідно до їх характеру.
Корисні рекомендації щодо вибору виду спорту в залежності від характеру дитини:
Для екстраверта краще вибирати спринтерський біг, плавання, теніс, гімнастику, лижі, сноубординг.
Для інтроверта оптимальним варіантом стане секція з легкої атлетики, бігу, плавання та інших циклічних видів спорту.
Якщо у дитини лабільна психіка, то їй показані види спорту, де немає компонента змагання, але є оздоровчий ефект. Наприклад, заняття йогою, фітнесом.
Дітям-астеникам можна вибрати активні види спорту, де багато руху. Це можуть бути заняття бігом, легкою атлетикою, футболом, лижами, спортивною ходьбою.
Для гіпертимних дітей (надактивних) раціональним вибором стануть заняття східними єдиноборствами, наприклад, карате.
Дитині з конформним характером, якій важлива думка інших, найкраще підійдуть заняття командними видами спорту, наприклад, футболом, хокеєм.
Режим та характер
Важливо приділяти увагу порядку дня, оскільки це відіграє велику роль у гармонійному розвитку дитини. Дотримуючись розпорядку дня можна стабілізувати ритм життя, позбавити його суєти і безладу.
І тому необхідно зайнятися привчанням до режиму дитини з ніжного віку, щоб уже до триліття це стало звичкою. Адже час має виділятися і на сон, і на їжу, і на прогулянки, і заняття. І якщо дотримуватись заведеного режиму, то через час можна буде спостерігати, як змінився характер дитини.
У нього з’явиться більше:
- врівноваженості,
- зібраності,
- життєрадісності,
- бадьорості,
- зосередженості.
З часом під режим підлаштовуватимуться біоритми дитини, і зникнуть істерики, плачі без приводу, як і пропаде поганий апетит.
Коли ж дитина почне відвідувати дитсадок чи школу, то потрібно дати деякий час їй для адаптації до змін у режимі.
