Сенсорики и інтуїти

Інтуїти це

Люди інтуїти худенькі, займають досить мало місця у просторі і вони не матеріальні, вони сприймають будь-яку нематеріальну інформацію. Зазвичай всі круті ідеї в цьому світі вигадані інтуїтами, наприклад створення інтернету, комп’ютера, он-лайн трансляцій. Постійно вигадують щось новеньке чи переробляють діюче.

Якщо ви думаєте, що нічого не можете придумати, що це ваш головний недолік, тоді, швидше за все, інтуїція – ваша больова функція.

А вже коли ідея втілилася – зазвичай її підхопив сенсорик. Тобто сенсорик зміг застосувати її в матеріальному світі. Часто видно, де успішні інтуїти вигадують щось нове, потім встигають перепродати цей бізнес і придумати знову новинку.

Інтуїти соціотипи

Ще інтуїція – це бачити можливості, бачити варіанти подій, певною мірою передбачати майбутнє. Люди з больовою інтуїцією не можуть працювати бабкою-ворожкою апріорі. Тому що бачити майбутнє, минуле, могти цим скористатися можуть лише люди інтуїти, які змогли побачити, що відбувалося раніше, зробити з цього якісь висновки і спрогнозувати майбутнє. Тож усі соціальні прогнози роблять інтуїти.

Інтуїти можуть оперувати лише нематеріальною інформацією, у матеріальному світі вони погано пристосовані. Їм обов’язково потрібен сенсорик, який говоритиме: «Будь тут і зараз, спустись на землю».

Якщо вам у дитинстві часто говорили: «Досить мріяти, спустись на землю»: швидше за все ви інтуїт.

Інтуїція, особливо в дитинстві проявляється так: ви весь час б’єтеся об кути, тіло весь час у синцях, тому що треба розширювати вже дверні прорізи, ви не можете пройти нормально повз ліжко, щоб не вдаритися чи впасти, погано керує своїм тілом. Така поведінка для інтуїта є нормальною. Він може ходити у незручному одязі, може ходити у плюс-мінус у незручному взутті. Як каже моя подруга з больовою сенсорикою, але з дуже сильною інтуїцією “Якщо взуття на розмір менше, це нічого страшного”. А ось для сенсорика взуття потрібно купувати зручне та можна на розмір більше. На них зазвичай висять речі. Якщо ця людина живе одна, у неї зазвичай у холодильнику порожньо, бо вона не пристосована у побуті.

Інтуїтів відносять до стихії Повітря. Якщо жінка така вся “сю-сю-пусю», така вся із себе ніжна, боязка дівчинка-дівчинка, тоді ми розуміємо – це стихія Повітря чи Муза. Чоловіки – це Авантюрист, вигадник, який творить якісь неможливі речі, у якого є жарти – примовки.

Как научиться читать человека по его поведению и внешности - Основные признаки.

Сенсорики це

Сенсорики більш виявлені у просторі, вони займають більше місця, максимально круто орієнтуються у матеріальному світі, розуміють, вигідно чи невигідно. Мають добре розвинений нюх, тілесні відчуття. Кінестети, які не можуть носити незручні, колючі речі, неспроможні носити синтетику.

Якщо ви подорожуєте з такою людиною, зайшовши в купе побачите, що вона займає більшу частину простору. Він сідає сам, розкладає всюди свої сумки і якщо ви зайшли після нього, то сісти вам уже нема де. Так працює сенсорика. Вона працює на матеріальне, вона працює на оволодіння собою, просторами.

Легкий спосіб відрізнити сеносрика від інтуїта, подивитися, як він сидить. Ви можете проаналізувати свої фотографії, побачити, як ви сидите.

Сенсорики сидять завжди зручно, щоб не сталося, їх неможливо зрушити з місця. Наприклад, у мене дитина сенсорик, колись до неї прийшла його молодша сестра і каже – “Устань, я хочу тут сісти”, то він не встане ніколи! Йому байдуже, що вона дівчинка, що вона маленька.

Тобто, сенсорика не зрушити. І для нього важливо сидіти на тому місці, на якому він сидить.

Наприклад, у мене дитина сенсорик – соціотип Драйзер, то без дозволу не можна потрапити у їхній простір. Моєму синові 5 років і він не дозволяє хатній робітниці прибирати у себе в кімнаті, не дозволяє чіпати свої речі. Кажеш йому: «Та, ну подумаєш, забираємо твоїй іграшки». Йому фізично боляче там. Тобто, його речі чіпати не можна, а його справді дуже багато, він займає максимальний простір. Його іграшки скрізь і коли його просимо прибрати, то він може лише посунутись, тому що він розуміє, що в мене теж є мої речі.

Сенсорики соціотипи

Сенсорики у себе вдома, в сім’ї часто мають своє місце і зрушити звідти його неможливо. Речі лежать у своїх місцях і чіпати їх не можна, у них дуже чітко із системою кордонів, вони швидко відкидають чужі нападки. Таких людей ще видно на прикладі, як вони міцно тримають чашку. Я знаю багато сенсориків, які напрацювали цю навичку, відвідуючи тренінги з етикету та подібних речей, як правильно тримати келих і т.д., як вести себе за вечерею. І вони навчаються тримати прилади пальчиками акуратно, але це реально навик, якому вони навчаються. А насправді, в житті, якщо за ними спостерігати, вони тримають все міцно, у них не вийде висмикнути.

Сенсорика – це стихія Вогню чи архетип Королева. З погляду соціоніки, буває двох типів – інтровертні та екстравертні. Люди цього архетипу вміють захищати та допомагати. Вони дуже великодушні та горді. Королеви люблять усе, що підкреслює їхній статус, показує їхню владу. І саме влада – їхня найголовніша мотивація щодо життя. Чоловіків цього архетипу називають Воїном.

Як виглядають інтуїти

Ви можете подивитися це на тому, як сидять на вас речі, незалежно від того, яка у вас фігура, еталонна, не еталонна, 90 – 60 – 90, чи ні. Це про те, чи ходите ви до швачки весь час щось підшивати, бовтається одяг на вас чи не бовтається.

По-перше, на них завжди висять речі. Інтуїція – це повітря, стихія повітря, люди досить худорляві і навіть якщо вони повні, так генетично склалося, все одно речі на них висять. Якщо ми подивимося на топ моделей, які виступають на подіумі, будь то чоловіки чи жінки, в 80-90% випадків будуть інтуїти, тому що на них завжди видно одяг, одяг на них висить, провисає. Якщо ми дивимося на таку модель, ми бачимо одяг. Ау сенсорика, навпаки, видно людину, особистість.

Як виглядають сенсорики

У інтуїтів рветься весь час одяг та взуття, вони не можуть нічого носити нормально. Припустимо, я – інтуїт, куплю з подругою джинси в одному і тому ж магазині, у мене завжди щось відпадає, завжди щось, десь відірветься, витреться. Це ще пов’язано з тим, що ми погано відчуваємо матеріальний світ, погано відчуваємо простір, ми постійно «літаємо» десь.

У сенсориків тіло виявлено дуже сильно, ми одразу бачимо, що це сенсорик..

Для сенсорика дуже важливо, щоб усе добре сиділо, щоб йому було комфортно, і щоб це було зручно. Машина має бути функціональна, надійна, статусна, їм важливо, як вони там виглядають.

Одяг на сенсориках сидить чудово, як вшите, просто ідеально. Але ми завжди дивимося на людину передусім, а не на одяг. Тому, якби на подіумі ходили сенсорики, ми б не бачили до ладу цей одяг, ми б дивилися на цю гарну людину.

Є кілька людей сенсориків, які виступають на подіумі, наприклад Наомі Кемпбелл, вона сенсорик, і вона на подіумі. Коли вона йде в будь-якому одязі, я, крім її краси, не бачу нічого, тільки дивлюся на цю людину.

Сенсорикам вкрай важливо, щоб було зручно, а інтуїтам зовсім у цьому немає потреби. Я, як інтуїт, просто купую красиві кросівки, будь-які туфлі і в них ходжу. Якщо мій чоловік сенсорик, він не може вибрати собі довго кросівки, має п’ять замовлень і п’ять з них мимо. А якщо він вибрав нарешті одну модель, він одразу замовляє її у трьох – чотирьох примірниках. Бо нарешті знайшов щось зручне для себе. Інтуїція – це коли все одно тобі зручно, незручно, наприклад, головне, щоб гарно.

Відмінності сенсориків від інтуїтів в роботі

Сенсорики, якщо щось створили, вони це розвивають, захоплюють нові простори для розвитку. Тобто, вони працюють зазвичай широко. Беруть одну справу і все своє життя розвиваються з нею. А інтуїти працюють так: тут зробив, пішов чи передав, тут трохи поробив, тобто весь час перескакують із теми на тему. Але не просто перескакують із теми на тему, їм весь час має бути цікаво, це їх головна мотивація. Тому вони весь час шукають щось новеньке, вони не можуть розвиватися в одному місці все своє життя, і для них це важливо!

Інтуїти часто чують: “Ти що, не треба розпорошуватися, візьми щось одне!”. Наприклад, раніше я працювала в юриспруденції, мені рекомендували брати господарське право та бути лише “господарником”. А для мене було очевидно, що це господарник, це людина, юрист – інвалід, що треба, крім господарського, знати ще податкове право, треба орієнтуватися в адміністративному праві. Тобто, це було для мене органічно і мені хотілося весь час там трішки повчити, тут трішки подивитися, тут трішки попрацювати. І подивитися, де я краща.